ЗМІНИТИ СТАРІ ЗВИЧКИ

Певний час доби, знайомі місця й регулярні дії, пов’язані з питтям, тісно вплелися в канву нашого життя. Так само як і втома, голод, самотність, гнів і перезбудження, ці старі звички можуть виявитись небезпечними для нашої тверезості.

Коли ми вперше перестали пити, то для багатьох із нас було корисно оглянутися на звички, що супроводжували наше пиття, і по можливості змінити багато дрібниць, пов’язаних із питтям.

Наприклад, багато з тих, хто мав звичку вранці промочити горло, тепер прямують до кухні по каву. Дехто змінив порядок дій уранці, як-то їсти перед купанням і одяганням, чи навпаки.

Зміна зубної пасти й еліксиру (будьте обережні щодо вмісту алкоголю!) дала нам свіжий та інший смак початку дня. Ми пробували робити вправи або спокійно медитувати перед початком щоденних справ.

Багато хто вчився вибирати новий маршрут, коли вранці вперше виходив із дому, не проходячи повз пивну точку. Дехто перейшов із машини на поїзд, із метро на велосипед, з автобуса на ходьбу. Інші поміняли гараж.

Чи ми пили у вагоні-ресторані, чи в найближчій пивній, на кухні, в сільському клубі чи в гаражі, – в кожного з нас було своє улюблене місце для пиття. Чи ми перехиляли час від часу, чи потягували вино цілодобово, кожен із нас знає сам, які дні, години й оказії найчастіше були пов’язані з нашою п’янкою.

Ми побачили, що якщо ви хочете не пити, то варто відкинути всі такі звички й повністю змінити на нові. Господині, наприклад, кажуть, що допомагає зміна часу і місця закупів та перепланування хатніх робіт. Ті з працюючих, хто колись вибігав заправитись під час обідньої перерви, тепер залишаються на місці й справді п’ють – каву або чай із булочкою. (І це саме час передзвонити комусь, хто також утримується від спиртного. Розмова з людиною, яка пройшла через ті самі відчуття, діє заспокійливо.)

Якщо ж наша тверезість почалася в лікарні чи у в’язниці, то ми намагалися змінити щоденний маршрут, щоб не зустрічатися з місцевими самогонниками.

Для декого з нас обідня перерва звичайно перетворювалася на підкріплення питтям. Коли ми вперше перестаємо пити, то замість того, щоб іти до ресторану чи до шашличної, де офіціанти завжди без слів знали, чого ми хотіли, варто попрямувати в іншому напрямку на обід, і особливо корисно їсти з іншими непитущими людьми. «Випробування сили волі» у справі, що торкається здоров’я, здається дуже нерозумним, коли в цьому немає потреби. Натомість ми намагаємося зробити свої нові здорові звички якнайлегшими.

Для багатьох із нас це також означало відмовитись, принаймні на якийсь час, від компанії друзів-пияків. Якщо вони справжні друзі, то, звичайно, раді бачити, як ми турбуємось про своє здоров’я, і вони поважають наше право не пити так само, як ми поважаємо їхнє право пити, якщо вони це вибирають. Але ми навчилися бути обережними з тими, хто вперто спонукає нас пити знову. Ті, хто насправді люблять нас, підтримують наші зусилля залишатися здоровими.

О 17.00, чи по закінченні роботи, деякі з нас мали звичку заходити в кафе перекусити. Згодом ми обирали інший маршрут повернення додому, поза нашими колишніми забігайлівками. Якщо ж ми доїжджали, то сідали у вагон без бару і їхали до кін-ця, а не до знайомої корчми по сусідству.

Прийшовши додому, ми не витягали кубики льоду і склянки, а перевдягалися, заварювали чай або пили фруктовий чи овочевий сік, відпочивали, приймали душ, читали книжку або газету. Ми навчилися так змінювати свою дієту, щоб їжа зовсім не містила алкоголю. Якщо після обіду ми мали звичку попивати, дивлячись телевізор, то допомагало перейти в іншу кімнату або зайнятися чимось іншим. Якщо колись, перед тим, як витягнути пляшку, ми чекали, поки вся родина ляже спати, то тепер ми пробували лягати раніше, іти на прогулянку, читати, писати чи грати в шахи.

Відрядження, вихідні дні і свята, гольф, бейсбол, футбол, кар-ти, басейн, лижі часто були пов’язані з питтям для багатьох із нас. Рибалки не раз проводили літні дні, п’ючи в затоці чи на озері. Як тільки ми перестали пити, то зрозуміли, що варто планувати інші поїздки і відпустки, хоча б на деякий час. Намагання не випити на кораблі в товаристві любителів пива та інших алкогольних напоїв є набагато важчим, ніж просто поїхати в нові місця і, заради новизни, робити інші речі, що не нагадують нам про пиття.

Припустимо, що нас запросили на вечірку, де основною роз-вагою – чи заняттям – буде випивка. Що тоді? Коли ми пили, то дуже вміло вигадували алібі, отже, ми використали це вміння, щоб навчитися делікатно сказати: «Ні, дякую». (Для вечірок, які ми дійсно маємо відвідати, ми випрацювали нові методи безпеки, які викладені на сторінці 65).

Чи в перші дні своєї тверезості ми позбулися всієї випивки в нашому домі? Так і ні.

Ті, кому успішно вдається не пити, погоджуються, що на перших порах дієвим запобіжним заходом є позбавлення від усіляких схованих заначок. Але існують різні думки щодо наявності пляшок у домашньому барі чи на винній поличці.
Дехто з нас твердить, що присутність алкогольних напоїв не приводила нас до пиття, так само як їх відсутність не стримувала нас, якщо ми дійсно хотіли випити. Отже, дехто запитає: «Чому виливати добре шотландське віскі в каналізацію чи навіть викидати? Ми живемо в суспільстві, яке п’є, – кажуть вони, – і не можемо назавжди уникнути алкогольних напоїв. Тримайте запас під рукою, щоб виставити, коли прийдуть гості, – пропонують вони, – і просто навчіться іґнорувати його в інший час». Їм це допомагало.

Багато інших кажуть, що іноді вони могли неймовірно легко випити за поривом, без наміру, майже несвідомо. Якщо ж алкоголю немає під рукою, якщо ми мусимо вийти і купити його, то ми принаймні маємо шанс визнати, що ми збираємось робити, і натомість вибрати не пити. Непитущі люди з таким переконанням кажуть, що розумніше перестрахуватися, аніж потім шкодувати ! Отже, вони викидали весь запас і не тримали нічого вдома, поки їхня тверезість не стабілізувалася. Навіть зараз вони купують спиртне тільки на одну забаву.

Отже, вибирайте самі. Тільки ви знаєте той спосіб, у який ви колись пили, і свої теперішні відчуття відносно тверезості.

На перший погляд більшість маленьких змін у встановленому порядку життя, про які говорилося вище, самі по собі можуть видатися незначними. Проте можемо запевнити, що в кінцевому результаті вони дали багатьом із нас величезний поштовх до зміцнення здоров’я. І ви можете досягти цього, якщо захочете.