Теми для обговорення. ВИВЧАЄМО ТРАДИЦІЇ.

СЬОМА ТРАДИЦІЯ 

«Кожна група АА повинна бути самодостатньою і не приймати зовнішні дотації»

  1. Будьмо щирими: чи я насправді роблю все, що в моїх силах, аби допомогти Спільноті (моїй групі, інтергрупі (міжгрупові об’єднання), Раді Регіону АА Київ, УЦО АА) мати фінансову незалежність? Чи не міг би я допомогти їм під кінець зустрічі більш великодушним внеском, можливо навіть заступивши новачка, який ще не може собі це дозволити? Хіба я не розкидався грішми, коли п’яний сидів у кафе?
  2. Чи журнал «Джерело» повинен платно розміщувати рекламу видавництв та фармацевтичних фірм, аби отримувати вищі прибутки, завдяки чому зросла би редакційна спільнота, підвищилася якість редакторського відділу і зменшилася ціна на номер цього видання?
  3. Якби колись Раді Регіону АА Київ, УЦО АА забракло коштів, чи слід було б дозволити аби держава субсидіювала групи АА в лікарнях та в’язницях?
  4. Що краще: зібрати більшу суму коштів від невеликої кількості учасників АА чи меншої суми бід більшої кількості?
  5. Чи доповідь про фінансовий стан групи є неістотною річчю? Чи сам бухгалтер вважає це обов’язковим?
  6. Чи моєму лікуванню не краще від почуття власної гідності, ніж почуття, що моя доброчинність зобов’язує мене до чогось, забираючи в мене частину незалежності?

 

ВОСЬМА ТРАДИЦІЯ

«Співтовариство АА повинно завжди залишатися непрофесіональним обєднанням, однак наші служби можуть залучати до роботи кваліфікованих працівників»

  1. Чи моя власна поведінка відображає засади, що містяться в Традиціях? Якщо ні, що я повинен змінити?
  2. Коли я нарікаю на вказівки, зазначені в якійсь Традиції, я свідомий того, що це може погано вплинути на інших?
  3. Чи намагаюся я інколи отримати якусь винагороду за мої зусилля в АА, навіть якщо не в фінансовому відношенні?
  4. Висловлюючись на зустрічах, чи намагаюся я справити враження, що знаю все про алкоголізм, процес одужання, саму Спільноту? Що я досконало обізнаний у медицині, соціології, психології? Що я експерт в духовних справах? Навіть якщо Бог мною опікується – в покірності?
  5. Чи намагаюся я зрозуміти, в чому полягає праця осіб, залучених в службах АА? В чому полягає праця осіб, залучених в інших осередках, що займаються алкоголізмом? Чи чітко розумію, що відрізняє одних від інших?
  6. Чи відтоді, як я в АА, я мав якийсь досвід, який би підтвердив мудрість цієї Традиції?
  7. Чи взяв я собі до серця те, що написано в книжці Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій?

 

ДЕВ`ЯТА ТРАДИЦІЯ

«Співтовариство Анонімних Алкоголіків ніколи не повинні заводити чітку систему управління, однак ми можемо створювати служби чи комітети, безпосередньо відповідальними перед тими, кому вони служать»

  1. Чи я і надалі намагаюся «диригувати» всіма в АА і нав’язувати свою волю?
  2. Чи опираюся я прийнятим в АА звичаям і принципам поведінки, тому що сприймаю їх як загрозу своїй свободі?
  3. Чи я достатньо зрілий, аби зрозуміти значення всіх елементів Програми і користуватися ними, хоча ніхто мене до цього не змушує, з почуттям особистої відповідальності?
  4. Вирішуючи щось зробити в АА, я практикую при цьому терплячість та покірність?
  5. Чи я свідомий своєї відповідальності по відношенню до всіх тих, кому служу в АА?
  6. Чому жодна з груп АА не потребує статуту чи регламенту?
  7. Коли настає час, я вмію з користю для себе гідно відмовитися від службової функції, що я її виконував в АА?
  8. В який спосіб ротація осіб, що виконують різні службові функції в АА, пов’язана з анонімністю? А з покірністю?