«Коли все інше не діє, – сказав старий сільський лікар, – то дотримуйтесь інструкцій».
Ми ще не говорили про Дванадцять Кроків, які запропоновані

АА як програма одужання від алкоголізму, і ми не збираємося перераховувати чи пояснювати їх тут, бо той, кого вони зацікавлять, може знайти їх деінде. Проте їх виникнення дивовижне.

1935 року в м. Акрон, Огайо, зустрілися два чоловіки. Обидва вони тоді вважалися безнадійними пияками, що здавалось ганебним для тих, хто їх знав. Один був перспективним службовцем з Уолл-стріт, інший – відомим хірургом; але обидва допилися до краю. Кожний спробував багато «ліків» і не один раз лежав у лікарні. Не викликало сумніву, навіть для них, що допомогти їм неможливо.

Майже випадково познайомившись один з одним, вони виявили дивовижний факт: коли один із них намагався допомогти іншому, то в результаті починався період тверезості. Вони поділилися цією ідеєю ще з одним алкоголіком, прикутим до ліжка юристом, і він також вирішив приєднатись.

Тоді ці троє, кожний у своєму житті, й надалі старалися допомогти одному алкоголіку за іншим. Якщо люди, яким вони намагаються допомогти, іноді не хотіли їхньої допомоги, то тим не менше це було варте зусиль, бо в кожному разі той, хто збирався допомогти, був тверезим, навіть якщо «пацієнт» продовжував пити.

Продовжуючи робити це заради своєї власної користі, ця безіменна маленька групка колишніх пияків раптом у 1937 році зрозуміла, що 20 із них були тверезими! Вони подумали, – і не можна винуватити їх у тому, – що сталося диво.
Вони погодились, що мусять записати все, що сталося, щоб їхній досвід міг бути поширений. Але, як можна собі уявити, вони стали перед справжніми труднощами в досягненні згоди щодо того, що саме відбулося. І лише у 1939 році вони змогли опублікувати звіт, під яким підписалися всі. На той час їх було близько 100.

Вони написали, що шлях до видужання, який вони пройшли до того часу, складався з дванадцяти кроків, і вони вірили, що кожен, хто піде цим шляхом, досягне того самого.

Тепер їх число становить понад два мільйони. І всі вони фактично одностайні у своєму переконанні: «Практичний досвід показує, що ніщо так не виробляє імунітету на пияцтво, як інтенсивна робота з іншими алкоголіками. Це діє там, де все інше не діє».

Багато з нас раніше боролися з пияцтвом. Раз за разом ми перестали пити і намагалися протриматися в такому стані, але рано чи пізно поверталися до пиття і щораз потрапляли у все більшу біду. Але ті Дванадцять Кроків АА позначають наш шлях до видужання. Тепер нам більше немає потреби боротися. І наш шлях відкритий для всіх.

Сотні з нас мали нечітке поняття про АА, поки не прийшли в це товариство. Тепер ми іноді думаємо, що існує більше дезінформації, аніж правди про АА. Тому, якщо ви не пізнали АА особисто, то ми можемо собі уявити, які спотворені, помилкові уявлення ви могли мати, бо й самі були в такому становищі.

На щастя, ви не повинні вводитися в оману такими хибними тлумаченнями та чутками, тому що дуже легко побачити і почути справжнє АА самому. Публікації АА і будь-який найближчий офіс АА чи збори є первинними джерелами фактів, які дуже здивували багатьох з нас. Вам немає потреби користуватися думками інших людей, оскільки ви можете вільно дістати безпосередню інформацію і скласти свою власну думку.

Насправді отримати правильне уявлення про АА можна за один момент, правильно скориставшись силою волі. Ми знаємо напевно, що в алкоголіків величезна сила волі. Згадайте способи, у які нам вдавалось напитися всупереч усім обставинам. Просто встати з ліжка в деякі дні – з важким шлунком, пересох-лим горлом і наелектризованим волоссям – вимагає такої сили волі, про яку рідко можуть мріяти непитущі. Якщо в такі ранки вам вдавалося піднятися навіть з такою головою, то здатність носити її цілий день є підтвердженням неймовірної сили волі. Дійсно, справжні пияки таки мають справжню силу волі.

Хитрість полягала в тому, щоб скерувати ту волю до праці на наше здоров’я, а себе примусити глибоко вивчати ідеї одужання, навіть якщо часами це могло здаватися нудним.

Вам буде легше, якщо згадаєте, що члени АА не дуже охочі до розпитувань. Може скластися уявлення, що ми навіть не слухаємо вас багато, а більше викладаємо вам неприкрашені факти своєї власної хвороби. Ви знаєте, що ми шукаємо видужання, тому ми багато розповідаємо вам для своєї ж користі. Так, ми хочемо допомогти вам, але тільки тоді, коли ви самі цього хочете.

Можливо, проблемне пиття, як вважають психологи, дійсно є хворобою, що характеризується винятковою егоцентричністю. Не всі алкоголіки егоїсти, хоча багато з нас навчилися впізнавати цю рису в собі. Дехто переважно відчував свою меншовартісність; адже ми почувалися рівними або кращими за інших людей тільки під час пиття.

До якого типу ми б не належали, тепер ми розуміємо, що були надто егоцентричними, головним чином турбувалися про свої відчуття, свої проблеми, ставлення до нас і про своє власне минуле й майбутнє. Таким чином, бажання спілкуватися і допомагати іншим людям є оздоровчим заходом для нас, бо це відволікає нас від самих себе. Намагання зцілитися через допомогу іншим діє навіть тоді, коли це нещирий жест. Спробуйте колись самі.

Якщо ви дійсно слухаєте (а не лише чуєте), про що говорять, то може виявитись, що промовець непомітно проник у ваше серце і, здається, описує побачену там картину – мінливі форми невідомих страхів, забарвлення і холод неминучої долі, якщо тільки не конкретні події та слова, які сидять у вас у голові.

І незалежно від того, чи так станеться, ви обов’язково добре посмієтеся в компанії членів АА і, очевидно, підхопите кілька ідей про те, як жити тверезо. Якщо захочете скористатися ними, то це ваша воля.

Що б ви не вирішили робити, пам’ятайте, що зробивши ці ідеї придатними, ви ступили один крок назустріч одужанню.