Багато пияків (алкоголіків чи не алкоголіків) змінюють свій внутрішній стан дискомфорту на стан задоволення лише за допомогою чарки. Цей метод втечі від болю до задоволення відомий як «порятунок за допомогою пиття».
Але тисячам із нас відомо, що ми часто випивали саме тоді, коли були щасливо налаштовані. Уважно аналізуючи історію свого життя, можна побачити, що ми часто пили, щоб посилити вже й без того веселий настрій.
Із цього досвіду випливає наша наступна порада: будьте особливо обережні в час святкувань або емоційних піднесень.
Коли все йде прекрасно і ви почуваєтесь майже на вершині тверезості – будьте пильні! В такі часи (навіть після кількох років тверезості) думка випити здається цілком природною, а не-щастя старих днів пияцтва поступово тьмяніють. Лише одна чарка починає здаватися не такою вже й страшною, і ми починаємо думати, що це не смертельно і навіть не шкідливо.
Безперечно, це так – але для пересічної людини. Наш досвід показує, що саме та одна, здавалося б, нешкідлива фатальна чарка може зробити для нас, непересічних людей. Рано чи пізно вона почне переконувати нас, що ще одна чарка не зашкодить також. А потім ще і ще …
Церемоніальне, святкове пиття особливо спокусливе для декого з нас, бо ми маємо вагому підставу для веселощів у товаристві родичів або друзів, які можуть пити безпечно. За їх прикладом ми намагаємося робити те саме.
Можливо, це тому, що невелика доза етанолу (етилового спирту) так довго асоціювалася в нашій уяві з задоволенням і з добрими часами (а також із сумними подіями). Цей зв’язок може тривати в нашій пам’яті ще довго після того, як ми дізналися, що нам не можна більше пити.
Тепер ми знаємо, що є багато способів позбутися такого потягу до пиття , як це описано на сторінці 67. Коротко кажучи, давайте лише пам’ятати, що жодна ситуація не «звільняє» нас від алкоголізму, хвороби, яка активізується, як тільки ми починаємо вживати алкоголь, незалежно від часу або причини.
Для декого з нас поштовх випити звеселяючу чарку у стані ейфорії є ще підступнішим, коли немає жодної причини для святкування і жодного соціального примусу до пиття. Це може статися у найбільш несподіваний момент, і ми можемо так ніколи й не зрозуміти причини. Тепер ми навчилися не панікувати, коли з’являється думка про випивку. Зрештою, в наш час це нормально для кожного і особливо зрозуміло для тих із нас, хто має величезну практику в цьому.
Але думка випити не обов’язково означає те саме, що й бажання випити, і обидві ці речі не повинні занурювати нас у смуток чи страх. Вони повинні розглядатися як попереджувальний дзвінок, щоб нагадати нам про небезпеки алкоголізму. Ці небезпеки залишаються назавжди, навіть тоді, коли ми почуваємось так добре, як ніхто інший.