Навіть слова «залишатися тверезими» – не кажучи вже про «жити тверезо» – образили багатьох із нас, коли ми вперше почули цю пораду. Незважаючи на те, що ми багато пили, багато з нас ніколи не почувалися п’яними і були впевнені, що майже ніколи не виглядали і не створювали враження пияків. Багато з нас ніколи не хиталися, не падали, у нас не заплітався язик; багато інших ніколи не були неохайними, не пропустили ні дня роботи, ніколи не потрапляли в дорожні пригоди і, звісно, ніколи не були госпіталізовані чи ув’язнені за пиятику.

Ми знали багатьох людей, котрі пили значно більше за нас, а також тих, хто взагалі не міг впоратися з власним питтям. Ми були не такі. Отже, припущення, що, можливо, нам слід «залишатися тверезими» було майже образливим.

До того ж воно здавалося надмірно радикальним. Як би ми могли жити в такий спосіб? Безперечно, не було нічого поганого в одному чи двох коктейлях під час ділової розмови або перед обідом. Хіба кожен не мав права розслабитися кількома чарками чи випити пару пляшок пива перед сном?

Однак після того, як ми дізналися дещо про хворобу під назвою «алкоголізм», наші думки змінилися. У нас відкрилися очі на те, що, імовірно, мільйони людей страждають від захворювання на алкоголізм. Медична наука не пояснює його причини, але медичні експерти з алкоголізму запевняють нас, що взагалі будь-яке пиття призводить до неприємностей для алкоголіка чи проблемного пияка. Наш досвід у переважній більшості випадків підтверджує це.

Отже, не пити взагалі – тобто залишатися тверезими – стає основою одужання від алкоголізму. І треба наголосити: тверезе життя зовсім не виявляється похмурим, нудним і незручним, як ми побоювались, а радше таким, що починає нам подобатись, і ми знаходимо його значно приємнішим, ніж наш період пиття. Ми покажемо вам, як цього досягти.