Того вечора нас було семеро. Крім мене, ще Анатолій, Віктор, Ігор, Микола, Василь і Тарас. Наймолодшому – трохи за тридцять, найстаршому – близько 60. Прийняли мене приязно та щиро. Хоча попередили, що повинна усвідомлювати та визнавати свою проблему. Крім того, збори не публічні. Отже, наперед прошу вибачення за порушення таємниці групи «Анонімні алкоголіки». Адже є люди, які могли би скористатися шансом на одужання, але про АА ще не знають. Імена, звісно, змінені.

У центрі кола упродовж години, доки триває зібрання, горить свічка. Далі присутні беруться за руки та моляться: «Боже, дай мені розум і душев­ний спокій прийняти те, що не в силах змінити, мужність змінити те, що можу змінити, і мудрість відрізнити одне від іншого». Потім – хвилина мовчання за тих, «кого назавжди забрала ця хвороба – алкоголізм».

Після цього ведучий Микола кількома словами розповідає про програму анонімних алкоголіків та 12 традицій групи. Напевно, для тих, хто прийшов вперше.

«Анонімні алкоголіки – товариство, що об’єднує людей, які діляться між собою досвідом, силою та надією, щоб вирішити спільні проблеми і допомогти один одному позбутися алкоголізму. Єдина передумова членства – бажання не пити. Товариство утримується на добровільні пожертвування членів і не має членських внес­ків. Наше головне завдання – дотримуватися тверезого способу життя і допомогти іншим алкоголікам досягти тверезості, – зачитує Микола. – Нам рідко доводилося спостерігати занепад людини, яка йшла нашим шляхом. Щодо тих, хто страждає на емоційні та психічні недуги – теж одужує, якщо готовий бути чесним із собою. Основна мета групи – ділитися досвідом з тими алкоголіками, які ще страждають».

До новачків Микола звертається так: «Будьте сміливі й послідовні. Були серед нас такі, що намагалися триматися старого способу мислення, тому результату не було, доки не розлучилися з ним назавжди. Маємо справу з алкоголем і вирішуємо цю проблему шляхом 12 кроків анонімних алкоголіків».

Далі кожен із присутніх зачитує по кілька кроків, називаючи перед тим своє ім’я та визнаючи проблему. Наприклад, «Привіт всім. Я – Микола, алкоголік. Визнаємо, що безсилі перед алкоголем і життя наше стало некерованим. Віримо, що сила могутніша за нас може повернути нас до життя. Приймаємо рішення віддати своє життя під захист Бога, як Його розуміємо».

Серед наступних кроків такі: Просимо Його, щоб він позбавив нас цих недоліків. Складаємо список усіх осіб, яким завдали зло і погоджуємось повернути їм завдані збитки. Продовжуємо спостерігати за своєю поведінкою, і коли помиляємось, вчасно в цьому зізнаємось. Через молитву і медитацію свідомо спілкуємося з Богом, щоб знати Його волю щодо нас і мати можливість її виконати».

Далі ведучий запрошує висловитися кожного, хто в колі, поділитися з присутніми власним досвідом.

«Я – Василь, алкоголік. У мене начебто все спокійно. Працюю тверезий уже три роки чотири місяці та 21 день».

«Я – Віктор, алкоголік. Тверезий уже 95 днів. Вчора ходив на батьківські збори до сина. Вчителька зауважила, що нарешті прийшов тато, якого три роки не було… Тепер для мене важливіше родина. Раніше не раз підводив людей, але насправді важко сказати, хто кого має прощати, бо навряд чи я дозволив би своєму другові скотитися так низько, як це робили мої друзі. Я мав великі фінансові втрати й борги, бо паралельно з питтям програвав чималі гроші. Але нині розумію, що самобичування – це не те. Головне – пробачити собі. А найбільші мої борги все-таки перед родиною. Раніше щось доказував, кіпішував, громив. Зараз бачу, що все це зайве, бо головне – знати що, і для чого робиш. Йду за програмою 12 кроків і щасливий, що можу бути тверезим. Бог дає сили».

«Я – Толік, алкоголік. Тішуся, що тверезий уже півтора місяця. Відчуваю, що мозок стає на місце. Краще вдається жити тверезим».

«Я – Тарас, алкоголік. За дев’ять місяців тверезості відчуваю, що мені пробачили рідні. Тішить, що не всі злопам’ятні. Сім’я радіє, що я змінився і став іншим. Зараз мені навіть здається, що життя краще, ніж було до цього. Тепер маю душевний спокій. Знаю, що вже немає тих, кого міг би образити і не пам’ятати про це. У тому болоті мені здавалося, що тільки я правий, був імпульсивним, нестриманим. Тепер дехто перепитує, чи я не хворий, чи не підшивався. Коли заперечую – тиснуть руку. Я навіть сам собі тисну руку. Радію, що ангел мій за мене тішиться. Вірю, що береже мене. Дякую Богу. Якщо буде так і далі, то мені більше нічого не потрібно».

«Я – Ігор, алкоголік. Зараз думаю про майбутнє, але алкогольні страхи це щось нереальне. Тому зараз відгородився від усього поганого парканом. Кожна людина має шанс звільнитися. От тільки, чи скористається ним. Від запою до запою, згадуючи між тим, що маєш родину, – це не життя. Головне, аби не було першої чарки. Я тверезий завдяки Богу і вашій підтримці».

«Я – Тарас, алкоголік. Раніше по тижню міг не виходити з хати. Було соромно. Вживав алкоголь систематично майже десять років. Після двох років тверезості прийшло розуміння: треба просити вибачення, якщо мучить. Якщо ні, значить собі уже простив, а це найголовніше. Просто відпускаю ситуацію і бачу, як діє Вища сила. У програмі є слова: будь чесним із самим собою і перед Вищою силою. З цих слів я почав тверезіти. І так уже 10 років. Хоча боротися з причепленим «алкоголік» було нелегко. Пригадую, як дружина через чотири роки після моєї тверезості говорила: «Та яке він може прийняти рішення, коли завтра знову нап’ється!». Але в мене вірила дочка. Казала: «Бачиш, тату, ти б міг нам багато в чому допомогти, коли б залишив пити швидше…».

Наостанок, як і на початку зборів, всі учасники молилися, тримаючись за руки: «Ми беремося за руки й разом здійснюємо те, що поодинці нам не під силу. Тепер ніхто з нас не залежить від своєї хиткої волі. Простягаємо руки до Сили, що перевищує нашу власну. Тепер знаходимо любов і розуміння, про яке нам годі було й мріяти».

Довідка

Методику подолання залежності започаткували в Америці у1935 р. Група АА – непрофесійне об’єднання без керівних органів, хоча службові центри можуть долучати фахівців. Її назва не повинна згадуватися в громадських суперечках чи рекламуватися. Програма анонімна. Учасники звертаються один до одного тільки по імені. Не оцінюють, не сперечаються, не критикують одне одного, не дають порад, приймають одне одного такими, як є. Діляться досвідом, а не знаннями і думками. Намагаються не говорити від імені інших чи про інших. Виключно про себе. Зосереджуються на своєму видужанні. Покинути збори можуть будь-коли, але бажано між виступами.

Алкоголізм – не гріх, а хвороба, кажуть у групах АА. Ті, хто з такою установкою вилікувався від цієї недуги, поширюють рух тверезості і далі. Є ще окремі групи родичів алкозалежних, які потерпають від їхньої поведінки. Такі групи теж збираються у нашому місті.