Чи можемо ми бути задоволеними діяльністю Національної Служби АА в Україні, На мій погляд, Національна Служба не працює так, як того вимагає ситуація в країні. Ми чекаємо, що ті хто ще страждає від алкоголізму, будуть шукати нас – АА, а на мій погляд, нам треба йти до них і доносити нашу вістку там, де ще не знають про нас. Ми також повинні всіляко підтримувати групи АА, які ще не мають достатнього досвіду донесення нашого послання. Для цього доцільно проводити семінари, робочі зустрічі. На таких заходах маємо можливість презентувати нашу літературу, брошури, плакати, стенди і роздаткові матеріали.
У нашій країні не поінформовані належним чином про діяльність АА ні владні інститути, ні заклади охорони здоров’я, ні соціальні служби, ні громадянське суспільство, тому нам потрібно використовувати будь-які можливості для інформування громадянських та владних інститутів. Ми повинні використовувати для цього інформаційні зустрічі з професіоналами, запрошувати на них представників влади, служителів церкви, засоби масової інформації. Презентувати та безкоштовно надавати їм літературу АА.
Для виконання таких заходів потрібна злагоджена робота комітетів і служб Конференції та УРО АА. На жаль, у нас не працюють повноцінно ні комітети, ні служби.
Роками не вирішується питання участі нашої спільноти в передачі 7-ї традиції до європейського та світового офісу і внесків до міжнародного літературного фонду. На засіданнях Ради це питання постійно блокувалося. На сьогодні воно просто не розглядається. Головна причина нашої неучасті у передачі 7-ї традиції – начебто нема грошей. Але це не вірно, вони у нас є. Хочу сказати, що якщо ми вважаємо себе частиною світової спільноти АА, ми повинні це засвідчити своїми діями. Адже це і наша репутація в очах світового товариства.
Натомість, ми користуємось можливістю взяти книги АА в GSO за пільговими цінами, які в 7 разів менші ніж встановлені в Центральному Офісі, та за кошти, які зібрані нашими братами з інших країн. Крім того, наш національний делегат активно використовує кошти GSO і європейського офісу, які нам (а не йому) люб’язно надає світова спільнота АА. Чи відповідає це нашим принципам, традиціям, духу нашої програми? Ми не надаємо посильну безкоштовну допомогу у вигляді нашої літератури до європейського офісу та в країни, де перебуває зараз багато наших українських братів і сестер. Разом з тим, ми приймаємо грошову допомогу від європейської спільноти і активно її використовуємо. А потім впевнено і зі знанням справи говоримо на спікерських виступах про духовну основу нашої Програми. Є про що задуматися Анонімним Алкоголікам України на порозі 30-ліття. Чи не так, брати і сестри?