ПРОХОДИМО КРОКИ. Теми для обговорення.

ЧЕТВЕРТИЙ КРОК

 

«Ми зробили ґрунтовний і відважний моральний обрахунок»

 

  1. Чи пригноблювали мене коли-небудь мої сексуальні прагнення?
  2. Коли прагнення до матеріального забезпечення відволікали мене від інших сфер життя?
  3. В який спосіб я прагнув до запевнення своєї емоційної безпеки в контактах з людьми?
  4. Чи хочу я з абсолютною ясністю з’ясувати для себе в чому викривлення моїх природних інстинктів?
  5. Як я намагався себе виправдовувати?
  6. Чи можу я зізнатися, що сам маю вади, які кидаються мені в очі в інших?
  7. Чи траплялося таке, що я хотів бути просто одним із членів родини, одним із приятелів, пересічним співробітником чи просто звичайною одиницею в суспільстві?
  8. Чи я дотримувався думки, що приховував свої недоліки за стіною самовиправдань та відмовок?
  9. Чи я до кінця чесний (По відношенню до кого я чесний? Інакший до себе, інакший до інших?)?
  10. Зарозумілість – це бідкання над собою і пиха?
  11. Чи егоцентризм це егоїзм?
  12. Як я розумію ці поняття: страх – почуття провини – сором?

 

П`ЯТИЙ КРОК

 

«Ми визнали перед Богом, собою та іншою людиною сутність наших помилок»

 

  1. Самостійне і самотня розв’язання проблем (приклади)?
  2. Тим глибшою є моя хвороба, чим глибші мої таємниці?
  3. Чи дійсно я говорю про власні почуття, дії та думки, чи також розповідаю про перебіг подій, реакцію та поведінку інших, озвучую вироки і погляди?
  4. Чи готовий я ламати ізоляційний бар’єр, що відокремлює мене від інших людей, попри визнання своїх помилок?
  5. Чи приймаю я себе з усіма своїми вадами і чи не перешкоджає мені в тому щось, що важко визнати?
  6. Чи спроможний я використовувати підказки та поради інших?
  7. Вибір людини, якій ми зізнаємося в своїх помилках?
  8. Як я розумію визнання перед Богом сутності моїх помилок?
  9. Поведінка, яку я б не хотів показувати певним людям чи інституціям.
  10. Чи спроможний я прийняти точку зору та критику?
  11. П`ятий крок – це щоденна практика чи одноразовий акт?
  12. Дрібні помилки та промахи в щоденному житті я намагаюся приховати чи голосно та природно визнаю їх?

 

ШОСТИЙ КРОК

 

«Ми стали цілком готові до того, щоб Бог звільнив нас від усіх вад характеру»

 

  1. Чи я зріла людина?
  2. Чи повністю зникла в мене одержимість пияцтва?
  3. Вища сила озброїла мене набором інстинктів. Чи готовий я до того, що їхня функціональність повернеться до рівноваги?
  4. Дитина, яку впустили до магазина із солодощами, захворіє. Чи я така дитина, впущена до магазина зі своїми схильностями?
  5. Я не відповідаю за свої думки та почуття, які з’являються, але відповідаю за те, що із ними зроблю?
  6. Найважливіші слова: «Ми стали готові» (що це означає, як це розумію)?
  7. Чи вдосконалююся чи радше намагаюся бути досконалим?
  8. Робота над собою?
  9. Незалежно від того, як далеко я зайшов у роботі над собою, завжди знайдуться якість спокуси, що протиставляються Божій ласці?
  10. Утримування від сильних провин через страх неминучого покарання не вимагає великої сили духу?
  11. Мої помилки на шляху до вдосконалення не мають великого значення – важливо, чи я готовий?
  12. Я відмовляюся від своїх обмежених цілей і повертаюся до того, що замислив для мене Бог?