Ми читали з ним Велику Книгу, де я знаходила відповіді на всі свої питання. В АА пояснили, що алкоголізм – це хронічна поступальна хвороба. Що мені ніколи й не за яких обставин не можна ані граму спиртного. Що я вже ніколи не зможу контролювати кількість випитого, бо маю алергію тіла, яка проявляється у шаленому потязі до пиття, коли алкоголь потрапляє в мій організм. Також сказали, що моїх сил недостатньо, щоб залишатись тверезою, і мушу шукати щось сильніше за мене. В моєму випадку було важливим, що АА – це не церква, і є нерелігійною організацією. В той час я про Бога нічого не знала, і до вірян ставилась з презирством і острахом, вважала їх слабкими нікчемами, які хочуть тільки одного – затягти мене у свою секту. Загалом думала, що Бога нема. Часом допускала, що Він існує, але до мого життя не має ніякого відношення. І взагалі, якщо Бог є, то навіщо Йому така грішна людина як я?
Ось такими були мої відносини з Богом. Коли алкоголік приходить в АА і має свої релігійні переконання, то це вітається, а якщо такий випадок як мій, то є можливість вибирати релігію і віру по душі. Ніхто нічого не нав’язує. Я була вільною у виборі. Головне вірити, що Бог є і я Його знайшла. У тверезості з майже атеїста поступово стала віруючою людиною.
Далі мені потрібно було переглянути усе своє життя, і дати йому чесну моральну оцінку, а потім щиро розказати про своє життя іншій людині, визнати перед Богом усі свої недоліки та захотіти ставати кращою. Визнати всіх, кого я скривдила і відшкодувати завдані збитки. Молитись і просити Бога про захист і опіку кожного дня. Якнайменше думати про себе і допомагати іншим алкоголікам досягти тверезості. Я намагалась виконувати і виконую цей план по сьогоднішній день. В АА мені сказали, що зможу залишатись тверезою при умові духовних змін, а їх можливо досягнути тільки з Божою допомогою, якщо жити згідно з принципами перерахованими вище.
В результаті я пережила дивовижні зміни. Віра в Бога звільнила від страху і самотності. Правильні й чесні вчинки сьогодні звільняють від почуття сорому за вчорашній день. Відшкодовані збитки звільнили від почуття провини за минуле. Допомога алкоголікам і турботливе ставлення до інших людей звільняє від порожнечі та непотрібності, надає моєму життю змісту і цікавості.
У тверезості в мене склалась нова сім’я. Чоловік також алкоголік, який не п’є багато років і одужує за Програмою. Маємо три донечки. Я дуже щаслива у шлюбі. Багато подорожуємо, маємо друзів по всьому світу. Також у тверезості здобула додатково дві професії.
Але життя не є завжди солодкою цукеркою. Бувають радості, бувають біди й труднощі. Коли була твереза два роки, мій батько раптово захворів і помер, погіршились відносини з мамою, був період, що не було заробітків, на душі бувало по-різному, моментами знову вертався розпач, і було дуже боляче. Але саме ці важкі моменти життя вчили все більше покладатися на Бога і показували, що без Нього я нічого не варта.
Спонсор часто говорив мені: “Що б не трапилось у твоєму житті, воно не варте того, щоб напитись. Господь завжди дасть сили пережити всі труднощі. Відсторнись від ситуації і йди займись 12-м Кроком, а свої проблеми віддай Господу. Він справиться з ними краще за тебе». І дійсно це працювало! Там, де нічого не допомагало, допомагала робота з іншими алкоголіками. І так було завжди в моїй тверезості.
Сьогодні я безмежно вдячна Богу, що дав мені другий шанс на життя і дав сили піднятись з того дна, на яке мене опустив алкоголь. Я вдячна всій спільноті АА і всім тим людям, які допомагали й допомагають мені одужувати від цієї підступної хвороби, що прогресує – алкоголізму. Тепер на своєму досвіді я точно знаю, що Бог творить з нами чудеса, і для Нього немає нічого неможливого.
