4. Зробили ретельну та безстрашну моральну інвентаризацію самих себе.
5. Визнали перед Богом, перед собою та іншою людиною справжню природу своїх помилок.
6. Були повністю готові до того, щоб Бог усунув всі ці вади характеру.
7. Покірно попросили Його усунути наші недоліки.
8. Склали список усіх людей, кому ми заподіяли кривду, і сповнились бажанням відшкодувати всім їм завдані збитки.
9. Особисто відшкодовували заподіяну цим людям кривду, де тільки можливо, крім тих випадків, коли це могло зашкодити їм або іншим.
10. Продовжували робити особисту інвентаризацію, і коли ми були неправі, відразу визнавали це.
11. Шляхом молитви і медитації шукали покращення свого свідомого контакту з Богом, як ми розуміли Його, молячись лише про пізнання Його волі щодо нас і силу виконати її.
12. Отримавши духовне пробудження, в результаті виконання цих Кроків, ми намагалися донести цю звістку до інших алкоголіків і застосовувати ці принципи в усіх своїх справах.
Тепер я мушу спробувати поставити кілька запитань, які можуть допомогти вам зрозуміти вплив програми “12 Кроків” на життя тисяч алкоголіків, та їхню вже доведену ефективність у вирішенні проблеми алкоголізму.
По-перше, чи не здивував вас той факт, що в цій програмі немає нічого про лікувальну дієту чи фізичну гімнастику? Я думаю це тому, що алкоголіки в АА з самого початку зрозуміли, якби нашою головною проблемою була фізична складова, то і Спільноти АА ніколи б не було, тому що потреба в ньому не виникла.
Особисто у мене в різний час була сильна алергія на деякі продукти харчування: – на полуницю, але мені ніколи не спадало на думку приєднуватися до спільноти “Анонімних Полуниць”; – на свинину, але я не мав бажання змінювати свою релігію, щоб утримуватися від вживання м’яса. Тоді, як алкоголізм – це скоріше духовна хвороба, яка вимагає духовного зцілення.
Більшість ідей програми “12 Кроків” з’явилися тоді, коли людина тільки виповзла з печери, і кожен алкоголік (яким би аморальним він не був) в якийсь момент повинен був прийняти і практикувати деякі, або всі ці ідеї викладені в Кроках. Використовувати їх як набір цінностей для покращення свого життя. Але якщо ви вирішили що алкоголік, який прийшов до АА безпринципним покидьком і раптово, якимось дивним чином перетвореться на взірець людської гідності від раніше недосяжного духовного світла програми “12 Кроків” – то мушу вас засмутити, цей висновок хибний. Такі зміни повільно розвиваються впродовж тривалого періода часу. І знову ми стикаємося з фактом відновлення людини, який має абсолютно новий вплив, без будь-яких очевидних змін, так в чому ж секрет?
Я переконаний, що розгадка секрету полягає в тому, ЯК ПОДАЮТЬСЯ КРОКИ. В АА нема вчителів і нема авторітетів, ми ділимось своїм власним досвідом, а це означає ОПИС ЗРОБЛЕНИХ ДІЙ, а не запис правил які не можна порушити. “Це ті кроки, які ми зробили” – кажуть ті, хто робив їх раніше і практикує зараз. Врешті-решт новачок розуміє, що і він також повинен їх робити.
Програма “12 Кроків” викладена таким чином, що її можна зробити поспіхом, або прийняти від щирого серця, або повністю проігнорувати. У будь-якому випадку, якщо член АА хоче висловлюватись на зібраннях йому треба розказувати тільки тє що ВІН ЗРОБИВ, а не те про що він думає і що він знає. І новачок починає розуміти, що поки він цього не зробить, він залишиться гостем в АА, а не повноправним її членом. Така ситуація з часом стає нестерпною, алкоголік повинен практикувати хоча б деякі з цих кроків або піти геть. Це, на мій погляд, і є відповіддю на питання про те, що в кінцевому підсумку чіпляє пасивного, а часто вороже налаштованого алкоголіка діяти за програмою АА.
Я вже казав, що робота по “12 Крокам” записується як звіт про вжиті дії, але нема будь-якої догми чи доктрини як то треба робити. Жодному члену в АА ніколи не кажуть, що він ПОВИНЕН слідувати цим крокам як це робив особисто я, або як інший “авторитетний” алкоголік. Якщо новачок заявив що він є членом АА, то він дійсно є таким, незалежно від того, наскільки скупо чи щиро він працює по Кроках.
